Дух і Літера. Інтерв'ю з письменником Олександром Гриценком

У школі, на телебаченні та в книжках нам розповідають про минуле нашої країни, а вдома – про родинне минуле. Сформовані завдяки цьому дві картини минулого – велика й мала – багато в чому погано узгоджуються. Однак є і третя картина минулого: це уявлення про історію так званої малої батьківщини – рідного міста або села. Хто і що формує ці уявлення? Як вони співвідносяться із родинними історіями, з одного боку, та з національною історією – з іншого?

Відповіді на ці питання спробував знайти автор у своїй власній версії Дікенсівського сюжету «Повісті про два міста», тільки замість столичних мегаполісів головними героями цієї книжки стали два провінційні українські містечка – Звенигородка і Ватутіне.

Перше з них дало українській культурі топос легендарної Довженкової Звенигори, але сьогодні відоме головно завдяки місцевому сирзаводу; друге – колись промисловий центр, «наймолодше місто Черкащини», сьогодні стало містечком закритих підприємств та високого безробіття.

Однак автор спробував показати, що минуле й сьогодення маловідомих містечок виявляється не менш цікавим і повчальним, аніж історія славних столиць.

Міждисциплінарне дослідження процесів пострадянської трансформації символічного простору малих міст України містить, зокрема, аналіз міського простору, історико-культурних пам’яток, меморіальних монументів, топоніміки тощо, з метою з’ясування впливу змін, що відбуваються в міському просторі, на колективну пам’ять, культурну й національну ідентичність городян.

У праці запропоновано методологічні засади вивчення символічного простору міст та колективної пам’яті й ідентичностей місцевих спільнот на основі методів семіологічного аналізу міського простору та колективної пам’яті, теорій національної та культурної ідентичностей. Проблематику розкрито на прикладі двох малих міст Центральної України – Звенигородки і Ватутіного. Детально розглянуто практику формування міського простору, основні риси пострадянської трансформації міського простору та «культури пам’яті». формування локальних історичних наративів, локальної культури пам’яті та місцевих ідентичностей.

Видання розраховане на культурологів, краєзнавців, урбаністів, а також працівників установ, що опікуються розвитком культури та політикою пам’яті.